Повне інтерв'ю з Ілоном Маском | The Economist

1г 25хв 5.1M переглядів 29 лип 2026
Ведучі: Zanny Minton Beddoes
Гості: Elon Musk
Канал: The Economist

Назва інтерв'ю обіцяє детальний погляд на величезний вплив Ілона Маска та його погляди на майбутнє. Розмова, яку веде Занні Мінтон Беддоес, починається зі стрімкого розвитку штучного інтелекту та переходить до глобальної геополітики, корпоративної влади і суперечливих політичних дебатів. Замість стандартного біографічного профілю, дискусія розкриває, як Маск пов'язує свої технологічні підприємства з єдиним баченням майбутнього людства.

Настання епохи штучного інтелекту

Маск очікує, що штучний інтелект перевершить людські можливості протягом п'яти років, стверджуючи, що розрив в інтелекті незабаром нагадуватиме різницю між людьми та шимпанзе. Він доводить, що завдяки роботам і ШІ товари та послуги стануть настільки рясними, що гроші й робота стануть необов'язковими, порівнюючи майбутню працю з вирощуванням овочів заради задоволення, а не необхідності. Визнаючи ненульовий ризик екзистенційної небезпеки, Маск припускає, що провідні компанії у сфері ШІ повинні встановити практичні заходи саморегуляції, такі як двотижневі дзвінки з безпеки та огляди моделей на основі API серед конкурентів, оскільки державні чиновники не мають технічної експертизи для регулювання моделей переднього краю, що стрімко розвиваються.

Мінтон Беддоес ставить під сумнів безпеку такого швидкого розвитку, зазначаючи, що видатні керівники лабораторій попереджають про серйозні ризики, продовжуючи створювати та випускати вдосконалені системи. Маск вказує на Сема Альтмана та OpenAI як на приклади комерційного тиску, що рухає цю галузь, пояснюючи свій особистий розрив з Альтманом через перехід OpenAI з некомерційної організації з відкритим кодом на комерційне підприємство із закритим кодом. Він очікує на складний економічний перехід, але прогнозує дефляцію, а не інфляцію, оскільки товари та послуги поширюються швидше, ніж грошова маса.

Глобальна влада та технологічне суперництво

Маск оцінює геополітичну конкуренцію, зосереджуючись на таких фізичних обмеженнях, як електроенергія, чипи та обчислювальна потужність, стверджуючи, що Китай має гарні позиції для лідерства в галузі ШІ, оскільки він володіє величезним виробництвом електроенергії відносно свого населення. Він сумнівається, що експортний контроль Сполучених Штатів зупинить успіхи Китаю, зазначаючи, що китайські компанії, які відчувають дефіцит чипів, адаптувалися шляхом підвищення ефективності та вирішення проблем літографії. Маск стверджує, що орбітальні центри обробки даних з часом вирішать проблеми з обмеженням електроенергії за межами Китаю, в той час як внутрішні обмеження щодо чипів слабшатимуть.

Звертаючись до занепокоєння щодо власного величезного впливу в таких компаніях, як Tesla та SpaceX, Маск захищає необхідність контролю голосів для захисту довгострокових інвестицій капіталу, таких як дослідження Марса, від короткострокового тиску публічних ринків. Він порівнює свою роль у керуванні з такими лідерами технологій, як Марк Цукерберг, Ларрі та Сергій, стверджуючи, що чіткі корпоративні плани підтримають його компанії, якщо він раптово зникне. Обговорюючи свою участь у проєкті Starlink в Україні, Маск пояснює, що внесення затверджених терміналів до білого списку було необхідним для запобігання їхньому зловживанню з боку Росії, водночас стверджуючи, що прагматичні територіальні мирні переговори є життєво необхідними для зупинки триваючих втрат.

Державні видатки та політична участь

Маск захищає свої нещодавні політичні втручання, зокрема роботу з Департаментом ефективності уряду, вказуючи на масивний національний дефіцит і тягар зростаючих відсоткових платежів. Він стверджує, що ретельний перегляд федеральних видатків є необхідним для усунення марнотратства та шахрайства, наводячи приклади коштів, які спрямовуються через вашингтонські структури без чіткої підзвітності на місцях. Коли його питають про раптовість скорочень USAID та звинувачення в заподіянні шкоди внаслідок цього, Маск наполягає, що не загинуло жодної людини, відкидаючи критику як вигадані заяви від організацій, що зіткнулися зі скороченням фінансування, та стверджуючи, що приватні філантропічні фонди володіють достатнім капіталом для покриття необхідної допомоги.

Мінтон Беддоес тисне на Маска щодо того, чи не посилюють його платформа соціальних мереж і публічні заяви політичну поляризацію, особливо стосовно його коментарів щодо європейської імміграції та громадянських заворушень у Британії. Маск відкидає ярлик ультраправих, стверджуючи, що заклики до безпечних кордонів, безпечних міст і розумних витрат є проявом мейнстримного здорового глузду, а не радикальної політики. Він попереджає, що швидко зростаюче населення, яке сповідує цінності, ворожі до західних норм, робить неминучим розрахунок або громадянську війну.

Точність прогнозів та неправильно зрозумілі мотиви

Маск роздумує над тим, що люди найчастіше розуміють неправильно у його публічному образі, наполягаючи на тому, що його політичні позиції є центристськими, а не екстремістськими, і доводячи, що його прогнози історично виявилися точними. Він описує переживання ефекту Кассандри, коли спостерігачі сумніваються в його прогнозах попри його високу результативність вдалих прогнозів. Дивлячись у майбутнє, Маск очікує, що цифровий суперінтелект докорінно змінить цивілізацію у часовій перспективі менш ніж десять років, зробивши поточні політичні суперечки другорядними порівняно з ширшим переходом, керованим штучним інтелектом і робототехнікою.

Мінтон Беддоес ставиться під сумнів, чи не підриває його беззастережна підтримка суперечливих політичних фігур довіру та демократичні норми, зазначаючи про колосальне охоплення його аудиторії в соціальних мережах. Маск підтримує думку, що бажання мати безпечні кордони та культурну інтеграцію є важливим для збереження західних суспільств, і він очікує, що історія виправдає переважну більшість його заяв, оскільки технологічне прискорення випереджає сучасні політичні дебати.

Чи варто це вашого часу?

Витратити час на це інтервью варто тому, що воно дає пряме уявлення про те, як один із найвпливовіших технологів світу раціоналізує свою величезну економічну владу, передбачає автоматизацію людської праці та виправдовує свій вхід у поляризаційні політичні суперечки.

Штучний інтелект стане розумнішим за людей за п'ять років

Маск (Elon Musk) пояснює, що завдяки роботам і ШІ товари та послуги стануть настільки доступними, що будь-яка потреба в грошах зникне, забезпечуючи більше, ніж люди здатні спожити. Він вважає проявом марнославства думку про те, що він міг би контролювати супергеніальний ШІ, який набагато розумніший за нього самого, натомість стверджуючи, що головною ціллю має бути гарантування того, що ШІ перейме хороші цінності, піклуватиметься про людство та хотітиме, щоб люди були щасливі. На думку його біологічної нейромережі, найважливішим чинником безпеки ШІ є те, щоб системи залишалися максимально орієнтованими на пошук істини та допитливими. Маск вважає малоймовірним, що люди залишаться головними протягом десятиліття, порівнюючи різницю в інтелекті між ШІ та людьми з різницею між людьми та шимпанзе. Він зазначає, що хоча колись люди гойдалися на деревах, їдучи банани, ми все ще робимо це іноді заради старих часів, що він вважає веселощами.

Згадуючи минулі застереження про те, що швидке рекурсивне вдосконалення ШІ залишить людей не більш ніж хатніми лабрадорами, та свої колишні заклики до сповільнення, Маск визнає, що й досі бачить ненульовий ризик того, що роботи-вбивці знищать людство. Проте він дійшов філософського висновку дивитися на речі з оптимізмом, зазначаючи, що оскільки кінцевим пунктом призначення згідно зі стандартною фізикою є теплова смерть Всесвіту в рідкому сірому супі поступового охолодження, реальність повністю полягає в самій подорожі. Маск пояснює, що раніше він намагався створити противагу монополії Google, заснувавши OpenAI, і що подальші спінофи на кшталт Anthropic лише слугували прискоренню розробки ШІ. Дійшовши висновку, що всі дороги ведуть до прискорення, він розглядає приєднання до клубу як єдиний варіант, що залишився.

Говорячи про мінімізацію ризиків, Маск ділиться, що нещодавно обговорював пропозиції з Demis Hassabis, рекомендуючи провідним компаніям у сфері ШІ проводити регулярні дзвінки кожні кілька тижнів для обговорення питань безпеки та захисту. Він пропонує, щоб перед випуском будь-якої нової передової моделі, яка є набагато інтелектуальнішою за існуючі системи, конкуруючі компанії тестували модель на наявність шкідливих ефектів і рекомендували паузи у разі виникнення проблем із безпекою. Конкуренти можуть контролювати одне одного, стверджує він, оскільки урядовці не мають глибокого технічного розуміння, необхідного для оцінки того, чи слід випускати модель. Маск пропонує, щоб конкуренти могли витратити тиждень чи два на перегляд нової моделі через API, щоб виділити проблеми без передачі базової технології, додаючи, що він має намір обговорити цю ідею з Dario, а також зазначаючи присутність компетентних китайських компаній у сфері ШІ.

Як компанії, що займаються ШІ, могли б регулювати себе самі

Маск пояснює, що найочевиднішим способом мінімізації ризиків, пов'язаних із ШІ, є те, щоб провідні компанії у сфері ШІ зустрічалися або проводили дзвінки кожні кілька тижнів для обговорення питань безпеки та захисту. Перед випуском проривної передової моделі, яка набагато розумніша за існуючі, конкуруючі компанії могли б протестувати її на шкідливі ефекти та рекомендувати зупинку для вирішення проблем безпеки. Хоча конкуренти прагнуть бути першими, Маск стверджує, що вони можуть контролювати одне одного, оскільки урядовці не мають глибокого технічного розуміння, тоді як суперники, яким дали тиждень чи два на перегляд нової моделі через API, можуть висвітлити проблеми. Маск зазначає, що обговорював це з Demis Hassabis і планує поговорити про це з Dario, зазначаючи, що існують також дуже компетентні китайські компанії у сфері ШІ.

Чи стане Китай лідером у штучному інтелекті?

Маск оцінює модель Kimi K3, випущену попереднього тижня, зазначаючи, що вона майже така ж хороша, як Fable, тоді як Fable залишається вочевидь найрозумнішою моделлю. Він згадує, що в лютому Anthropic мала готову модель Mythos, з якої походить Fable, і майже напевно зараз володіє набагато кращими версіями, які вони могли б випустити будь-якої миті. Переходячи до геополітики, він вважає вірогідним, що Китай зрештою стане лідером у сфері штучного інтелекту, оскільки вони демонструють гарні результати з відносно невеликими обсягами обчислювальної потужності, а в якийсь момент матимуть її вдосталь. Він пояснює, що основними обмеженнями для штучного інтелекту є електроенергія, чипи для штучного інтелекту та фізичні роботи для фізичного штучного інтелекту. Зазначаючи, що в Китаї є дуже хороші робототехнічні компанії, він згадує кумедні змагання роботів, де обезголовлений робот продовжував битися. Маск зауважує, що Китай має значно більше електроенергії, ніж Сполучені Штати, Європа та Індія разом узяті, і прямує до того, щоб виробляти в чотири рази більше електроенергії, ніж Сполучені Штати, що приблизно пропорційно його населенню.

Щодо експортного контролю та обмежень американського уряду, Маск сумнівається, що заборона американським компаніям використовувати такі моделі, як Kimi K3, зупинить Китай на шляху до лідерства в галузі штучного інтелекту, оскільки уряд США не має влади над рештою світу. Він пояснює, що цифровий інтелект зводиться до того, скільки обчислювальної потужності, чипів і енергії має нація, зазначаючи, що темпи виробництва чипів наразі перевищують темпи появи нової електроенергії за межами Китаю. Оскільки США заборонили експорт новітніх чипів штучного інтелекту до Китаю, китайські компанії дещо відчувають дефіцит чипів і стали набагато ефективнішими у використанні наявних у них чипів, а також наблизилися до вирішення проблеми літографії задля масового виробництва чипів для штучного інтелекту. Маск заявляє, що за межами Китаю обмеженням є електроенергія, тоді як усередині Китаю обмеженням є чипи, і щойно орбітальні дата-центри вирішать проблему з енергією, обмеженням поза Китаєм знову стануть чипи.

Маск стверджує, що будь-які загальні обмеження безпеки повинні охоплювати і китайські компанії, які створюють передові моделі. Він рекомендує: якщо провідні компанії знаходять нову модель дуже небезпечною і не можуть усунути цю небезпеку, вони повинні попередити уряд, щоб той обмежив її випуск — через китайський чи американський уряд. Торкаючись побоювань щодо покладання на розробників моделей, він зазначає, що у випадку з Mythos втручання уряду через ризики кібербезпеки сталося тому, що Amazon помітила проблему й зателефонувала до Білого дому. Він пропонує систему, за якої розробники моделей перевіряють роботу один одного завдяки ранньому доступу, і якщо компанія відмовляється усунути виявлений ризик, втручається уряд. Маск рекомендує налаштувати це негайно, пропонуючи неформальні щотижневі або раз на два тижні дзвінки та тиждень чи два раннього доступу з боку конкурентів, порівнюючи цю структуру з системою рейтингів Motion Picture Association.

Ілон Маск про Сема Альтмана та босів штучного інтелекту

Маск пояснює, що він не є прихильником Сема Альтмана, оскільки OpenAI починалася як некомерційна компанія з відкритим вихідним кодом, що належала світу, а перетворилася на комерційне підприємство із закритим кодом вартістю вісімсот мільярдів доларів, що суперечить меті, заради якої він жертвував гроші. Він зазначає, що Даріо Амодей також не є прихильником Альтмана і що команда Anthropic пішла з OpenAI через те, що не довіряла Альтману. Маск описує Даріо як принципову людину, якій не байдужий світ, і вважає всіх, кого він зустрів в Anthropic, людьми з добрими намірами. Попри особисті розбіжності, він підтверджує, що вони можуть спілкуватися й відкладати розбіжності заради блага всього світу. Говорячи про скорочення робочих місць, Маск зазначає, що Даріо раніше назвав одну модель надзвичайно страшною і водночас планував її випустити, що природно тривожить громадськість. Маск прогнозує складний шлях попереду, оскільки штучний інтелект зможе виконувати будь-яку роботу краще за будь-яку людину дуже швидко, особливо в царині цифрових завдань. Він зазначає, що в розробці програмного забезпечення штучний інтелект уже краще за дев'яносто відсотків професійних програмістів пише код, і незабаром він досягне рівня, який він називає рівнем Stockfish, посилаючись на шахову програму Stockfish, яка легко обігрує будь-кого, працюючи навіть на малопотужному комп'ютері. Маск заявляє, що ця здатність поширюватиметься на все, вимагаючи гуманоїдних роботів, якими керують великі моделі штучного інтелекту для фізичної праці, що приводить його до висновку, що робота зрештою стане необов'язковою.

«Робота стане необов'язковою»

Маск порівнює майбутнє роботи з вирощуванням овочів у саду, зазначаючи, що подібно до того, як люди можуть купувати ідеальні овочі в магазині, тоді як дехто обирає вирощувати менш досконалі вдома заради задоволення, люди працюватимуть за власним вибором, а не через необхідність. Визнаючи, що перехід буде непростим, він зауважує, що з часом професії змінюються і зникають, згадуючи, як колись кімнати, заповнені людьми, обчислювали банківські відсотки, перш ніж цю роботу перебрали на себе комп'ютери. Він рекомендує книжки циклу Culture авторства Iain Banks, зокрема Excession, як найкраще науково-фантастичне бачення майбутнього з ШІ, хоча й визнає дискусії щодо ролі людини в ньому.

Говорячи про економічні побоювання щодо того, як житимуть люди, якщо ШІ виконуватиме будь-яку роботу краще за людину, Маск припускає, що міністерство фінансів зможе просто виписувати людям чеки. Коли його запитують про інфляцію, він пояснює, що інфляція — це співвідношення між кількістю грошей та обсягом товарів і послуг, тож якщо виробництво товарів і послуг стрімко зросте, грошову масу можна буде розширювати без виникнення інфляції. Він прогнозує, що справжньою проблемою стане дефляція, оскільки випуск товарів і послуг зростатиме швидше, ніж грошова маса. Маск зазначає, що особисто відчуває весь спектр емоцій — від захвату до жаху щодо ШІ в будь-який окремо взятий день, повністю усвідомлюючи пов'язані з цим ризики.

Щодо оподаткування та розподілу багатства Маск зазначає, що він уже сплачує рекордні суми податків, зокрема близько 45 відсотків зі своїх опціонів на акції через загальнонаціональні податки та податки штату Каліфорнія, і очікує виплатити трильйони загалом. Він пояснює, що вивів SpaceX на біржу, щоб мільйони звичайних людей могли володіти її часткою, а не обмежуватися кількома тисячами акціонерів, як у приватної компанії. Зрештою, він вважає, що коли гроші та податки втратять значення в майбутньому з передовим ШІ, його поточний контроль над компаніями слугуватиме переважно для спрямування їхнього курсу доти, доки ШІ не стане настільки розумним, що сам візьме кермо влади у свої руки.

Чи повинна одна людина мати стільки влади?

Відповідаючи на занепокоєння щодо того, чи розумно дозволяти невеликій кількості людей визначати напрямок розвитку світу, Маск зазначає, що так було завжди. Вказуючи на Alphabet, яку контролюють Larry та Sergey, і Meta, яку контролює Mark Zuckerberg, він порівнює власне становище і пояснює, що йому потрібен контроль над голосуванням, аби зосереджуватися на довгострокових п'яти-десятирічних інвестиціях без постійного квартального тиску з боку відкритих ринків. Він зазначає, що такі компанії, як SpaceX, вимагають великих витрат на створення бази на Місяці чи Марсі, що може знизити короткострокові прибутки, наводячи приклад портфельних менеджерів, чия винагорода залежить від негайних результатів протягом року чи менше. Визнаючи, що роздрібні інвестори часто демонструють далекоглядний довгостроковий підхід, він наголошує на необхідності захистити довгострокові проєкти від короткострокових покарань ринку.

Відповідаючи на запитання про ризик ключової постаті, якби його збив автобус, Маск вірить, що його компанії успішно працюватимуть ще кілька років, оскільки і для SpaceX, і для Tesla існують чіткі дорожні карти. Порівнюючи ситуацію з Apple після Steve Jobs, він зазначає, що хоча Apple продовжувала створювати чудові продукти, вона втратила проривні продукти рівня Jobs через відсутність творчого генія. Переходячи до своїх головних цілей, Маск пояснює, що його фокус залишається на поширенні свідомості в майбутнє заради максимізації майбутнього світлового конуса свідомості з метою втілити те неантиутопічне науково-фантастичне майбутнє, з яким він вперше зіткнувся, коли побачив Star Wars у віці шести років. Опитуючи своє життя як сюрреалістичне, він вказує на Starship як на найбільший і найпотужніший літальний апарат із будь-коли створених, із планами запускати його частіше ніж раз на годину. Щодо стрімкої еволюції штучного інтелекту, Маск зазначає, що можливості цих моделей розвиваються саме так, як він та інші, наприклад Ray Kurzweil, і прогнозували.

Starlink і війна в Україні

Маск зазначає, що без Starlink українці опинилися б у серйозній халепі, а український уряд неодноразово дякував системі за її роль в обороні. Він уточнює, що вони ніколи не продавали термінали росіянам, але росіяни завозили їх контрабандою з України та використовували під час атак. Щоб зупинити це, його компанія спільно з українським урядом створила білий список схвалених терміналів, хоча це також відрізало невинних користувачів, які намагалися вийти в інтернет заради роботи чи навчання. На запитання про володіння такою геополітичною владою Маск відповідає, що він не впевнений, чи визначають вони остаточний результат війни, вказуючи на те, що кордон ледь зрушився за роки, поки люди щодня гигнуть на лінії фронту. Він вважає ідею про те, що Росія повністю виведе свої війська, нереалістичною, і закликає до прагматичної мирної угоди заради припинення безглуздих смертей, висловлюючи розчарування витонченими дипломатами, які влаштовують розкішні вечері, поки гинуть солдати. Він додає, що виступав за мир і територіальні поступки ще роки тому не через проросійські настрої, а через прагматизм, щоб запобігти рокам безплідного вмирання. Коли його допитують про те, чи повинна окрема людина володіти такою владою, Маск запитує, що він мав зробити інакше, повторюючи, що підтримка України проти російської агресії була важливою і що його занурення в конфликт нагадало йому: у війні немає янголів.

«Я надто залучився до політики»

Маск визнає, що він дещо занадто залучився до політики та захопився. Він пояснює, що метою Департаменту ефективності уряду, або Doge, який використовує державні обчислювальні системи для перевірки федеральних операцій, було вирішення проблеми величезного національного дефіциту, зазначаючи, що виплати за відсотками тепер перевищують витрати на Міністерство війни та розвідки разом взяті. Він заявляє, що пильний погляд на витрати є необхідним для припинення марнотратства та шахрайства, і згадує, що отримав за це чимало критики. Описуючи, як просто було ставити під сумнів платежі, він нагадує випадки, коли кошти нібито призначалися для Африки, але інструкції щодо переказу надходили до Deloitte and Touche у Вашингтоні, округ Колумбія, а прохання надати пряму контактну інформацію отримувачів призвело лише до тиші.

Маск: через скорочення USAID не загинуло жодної людини

Маск відкидає критику про те, що припинення програм спричинило непотрібні страждання чи смерть, стверджуючи, що не загинуло жодної людини. Він стверджує, що існують десятки тисяч неурядових організацій, і зазначає, що такі фонди, як Фонд Білла і Мелінди Гейтс або фонд MacKenzie Bezos, володіють десятками мільярдів доларів і здатні діяти швидко, якщо фінансування зупиниться. Він відкидає USAID як політичну організацію та інструмент зміни режиму, заявляючи, що фінансування насправді не припинили, а перевели до Державного департаменту. Він стверджує, що шахрайські організації, фінансування яких було скорочено, природно вигадуватимуть сумні історії, щоб повернути гроші, називаючи заяви про смерті повною нісенітницею. Коли ведучий припускає, що раптовість скорочень спричинила непотрібні страждання та смерть, Маск наполягає, що це абсолютно неправда, оскільки приватні фонди мають у своєму розпорядженні значно більше ніж достатньо капіталу, щоб покрити різницю, додаючи: якщо вони не зможуть діяти, вони будуть нести однакову відповідальність. На запитання, чи розчарований він адміністрацією, він відповідає, що вона чудова в цілому і значно краща за альтернативу, навіть якщо жодна адміністрація не є ідеальною.

Європа, ультраправі та громадянська війна в Британії

Маск стверджує, що його дописи в соціальних мережах щодо Європи відображають погляди звичайних людей, а не ультраправих, аргументуючи тим, що бажання мати безпечні кордони, безпечні міста та розумні витрати є стандартними принципами, які здаються радикальними лише тому, що центр тяжіння змістився. Він прирівнює ці політичні кроки до мейнстримних політичних промов десятирічної давнини, зазначаючи, що подібну риторику колись використовували такі фігури, як Barack Obama та Hillary Clinton. Коли його заперечують щодо прогнозу про те, що громадянська війна в Британії є неминучою, якщо поточні тенденції імміграції продовчнуться, Маск наполягає, що розплата станеться, коли стрімко зростаюче населення матиме переконання, які суперечать західним цінностям. Він відкидає характеристику Лондона як безпечного міста зі зниженням насильницьких злочинів, стверджуючи, що критики живуть в ізольованому світі та ігнорують реальність.

Маск захищає своє рішення опублікувати на своїй платформі дистопічний фільм про громадян-вігілантів, описуючи його просто як кіно, яке варто подивитися попри його жорстокі теми. Коли його запитують, чому він зосереджується на такому племінному мисленні, водночас обговоряючи трансформаційні технологічні досягнення, Маск не бачить жодної суперечності між дослідженням футуристичних інновацій та участю в поточних культурних і політичних дебатах.

Маск: Я не расист

Маск відкидає звинувачення в тому, що він расист, зазначаючи, що його партнериня — наполовину індійка, у нього є від неї четверо дітей, і одне назване на честь відомого індійського фізика, а також що в його компаніях працюють топменеджери всіх рас. На запитання, чи є він антимусульманином, він уточнює, що виступає проти людей, які в'їжджають до країни з поглядами, суперечними західним нормам, заявляючи про свою опозицію до зґвалтувань, вбивств і законів, протилежних західному сприйняттю. Він висловлює розчарування тим, що традиційні медіа цього не помічають. Ведучий відповідає, що проблеми Європи перебільшені, хоча й визнає проблеми з обмеженнями свободи слова у Великій Британії, водночас попереджаючи, що беззастережна підтримка з боку Маск фігур, пов'язаних з AfD, включно з неонацистами, має величезний вплив на всю Європу з огляду на його 240 мільйонів підписників. Маск захищає бажання мати великий вплив і стверджує, що набагато більше людей ставляться до нього добре, ніж погано, заявляючи, що суспільство зневажає медіа набагато більше, ніж його. Ведучий заперечує, що поляризація в соцмережах, яку підживлює його платформа, погіршує довіру до журналістики, водночас підтверджуючи прихильність до класичних ліберальних цінностей, навіяних J.S. Smith, та індивідуальної свободи, і ставлячи під сумнів те, чи відповідає стрічка Маск цим принципам.

Маск наполягає, що виступ за безпечні міста, захищені кордони та розумні державні витрати не є правим. Спалахує дискусія про те, де справи йдуть краще — у США чи в Європі — за цими показниками, яка торкається рівня злочинності, поширеності вогнепальної зброї, державного дефіциту та смертей від спеки порівняно зі смертями від вогнепальної зброї. Ведучий звинувачує Маск у тому, що той зображує Європу пеклом, наводячи його прогнози щодо громадянської війни у Британії та просування ним фільму про месників-одинаків, тоді як Маск заперечує, що небезпека виникає через неможливість ув'язнити рецидивістів-насильників через м'яких місцевих прокурорів. Після подальших розбіжностей щодо статистики злочинності та читацької аудиторії медіа дискусія знову повертається до імміграційних проблем Європи. Маск наполягає, що Європа стикається з серйозними ризиками через стрімке зростання населення з цінностями, ворожими Заходу, попереджаючи, що розплата неминуча. Ведучий стверджує, що його підтримка протавторитарних фігур створює глибокий розкол, тоді як Маск підтримує думку, що його головний посил є просто здоровим глуздом: Європі потрібні безпечні кордони та належна культурна інтеграція. Визнаючи, що держава загального добробуту створює потужний економічний стимул для міграції, Маск уточнює, що підтримує імміграцію за умови, що люди є продуктивними, чесними та шанобливими, нагадуючи про власний статус іммігранта, хоча ведучий наполягає, що Європа керує імміграцією краще, ніж визнає Маск.

Що люди розуміють про Маск найбільше хибно?

Маск відповідає, що майже все, про що йшлося попередні двадцять хвилин, є неправдою, особливо щодо його політичних поглядів. Він наполягає, що його погляди є центристськими, а не ультраправими, називаючи останній ярлик обурливою брехнею та образою історії. Він пояснює, що його позиція просто вимагає безпечних кордонів та іммігрантів, які поважають західні цінності, попереджаючи, що зростаюче населення, яке протистоїть цим ідеалам, неминуче призведе до громадянської війни, яку він вважає очевидною реальністю, а не правою позицією. Коли ведучий припускає, що докази вирішать, хто має рацію, Маск заявляє, що він незвичайно вправний у прогнозуванні майбутнього. Він описує переживання ефекту Кассандри, коли люди сумніваються в його прогнозах, попри те, що його показник точності дуже високий. Він очікує, що історія доведе точність переважної більшості його заяв, якщо курс не зміниться.

На запитання, чи має він більшу впевненість у своїх прогнозах щодо штучного інтелекту чи політики, Маск відповідає, що цифровий суперінтелект, відомий як сингулярність, домінуватиме в усьому впродовж терміну менш ніж десять років. Він зазначає, що ця технологічна зміна зробить політичні дебати менш актуальними, зауважуючи, що революція штучного інтелекту та робототехніки відбудеться швидше, ніж потенційна громадянська війна у Британії, яка, за його оцінками, станеться через двадцять років. Висловлюючи надію, що доброзичливі суперінтелектуальні системи запобігатимуть таким наслідкам, Маск завершує інтерв'ю спостереженням, що з ним принаймні ніколи не буває нудно.

Згадується

Люди

Sam Altman Dario Amodei Demis Hassabis Donald Trump Neil deGrasse Tyson Ray Kurzweil Ian Banks Magnus Carlsen Alice Weidel Rupert Lowe Jeff Bezos Barack Obama Hillary Clinton Steve Jobs Larry Page Sergey Brin Mark Zuckerberg

Companies

Tesla SpaceX xAI OpenAI Anthropic Google Alphabet Amazon Meta Apple